ПЕРЕДСВЯТКОВА ВИСТАВКА

Незвична виставка до Дня закоханих

Кропивницький колекціонер Юрій Тютюшкін підготував незвичну виставку до Дня закоханих

Виставка незвична і чи не єдина в своєму роді на всьому пострадянському просторі.

 

Філокартисту Юрію Тютюшкіну просто невідомо, чи проводились десь виставки вітальних фото-листівок, які мали широке поширення після закінчення Другої світової війни, в тому числі й на Кіровоградщині.

"Це саморобні листівки-фото, дуже милі й наївні. У повоєнний час державі було не до якихось там інтимних потреб окремої людини. А нашим бабусям і дідусям, матерям і батькам хотілося чогось «сердечно-гарного»! Ось і набули популярності в 40-50 роки розмальовані кольоровими фарбами чорно-білі фотографії. Переважно їх перезнімали з закордонних журналів, привезених військовими з Європи разом з іншими трофеями.  Поширювали в поїздах та на вокзалах глухонімі або ті, хто видавали себе за них. Адже будь-який бізнес був заборонений. А на приватну діяльність таких людей власті дивилися крізь пальці. Мовляв, і так ображені долею. Люди, які пережили жахіття війни, ту красу розкуповували швидко і навіть замовляли, виходячи з власних потреб, а потім відправляли поштою або дарували своїм коханим чи знайомим. Особисто мене вражає в цих справді «народних листівках» не лише простодушність розмальованих зображень закоханих чоловіків і жінок, але й неповторність підписів до них з побажанням родинного щастя або привітаннями з найвіддаленіших точок однієї шостої всього суходолу планети Земля. Хай там багато помилок, але скільки тепла і непідробної щирості!", – розповів пан Юрій.

Виставка відомого колекціонера Юрія Тютюшкіна проводиться в приміщенні дитячої поліклініки № 1 міста Кропивницького. Оскільки аналогічний захід проводиться не вперше, то даний медичний заклад незабаром може мати всі підстави вважатися ще й культурним центром міста на Інгулі.

 Федір Шепель,

фото автора

Відтепер кропивничани будуть знати, на чому приїхав Дід Мороз.

Відтепер кропивничани будуть знати, на чому приїхав Дід Мороз.

Саме так – «На чому приїхав Дід Мороз?» – називається чергова виставка філокартистка Юрія Тютюшкіна. Нетипового колекціонера, котрий не сохне, як той Кощій над зібраними за життя скарбами, а уже вкотре охоче знайомить з ними мешканців і гостей міста на Інгулі.

До речі, не випадково цього разу виставка проводиться саме в приміщенні дитячої поліклініки № 1 міста Кропивницького, оскільки, по-перше, це дитячий заклад, а, по-друге, колекціонер там працює інженером.

До Діда Мороза в Україні існував різдвяний персонаж, що згадується під час колядування: Коза боїться лише сивобородого Діда Дюді - бога зими та морозу. А вже як дарувальник, казковий персонаж, з яким пов’язане святкування Нового Року, Дід Мороз набуває популярності в Російській імперії починаючи з початку ХХ століття. Основна його місія – вручення дітям подарунків. Тоді ж з’являються й перші поштові листівки з його зображенням. Власне малювався Санта-Клаус, неодмінними атрибутами якого були «західна ялинка» та інші символи західного Різдва. Єдиною відмінністю від католицьких поштівок було надруковане різдвяне привітання російською мовою.

У СРСР Дід Мороз від початку радянської влади був заборонений. У той же час львівський часопис «Молода Україна» в 1924 році на своїх шпальтах популяризував п'єсу-казку, де одним з персонажів саме і є Дід Мороз. Але на Західній Україні він не прижився. Проте в Радянському Союзі, де в ході антирелігійної пропаганди перестали згадувати Святого Миколая та Санта-Клауса, починаючи з 1937 року Дід Мороз стає обов'язковим учасником новорічних театралізованих вистав тощо.

– Коли вперше з’явилися радянські листівки з зображенням Діда Мороза? запитуємо у пана Юрія.

– 1943 року. А вже з наступного десятиліття він став майже обов'язковим персонажем. Оскільки поштівки виконували агітаційно-пропагандистську функцію, то й Дід Мороз малювався як активний учасник державного й громадського життя. На них він зображується як захисник від гітлерівських окупантів, підкорювач цілини й космосу, будівельник Байкало-Амурської магістралі, учасник підготовки до Олімпіади 80…

– Втім, давайте повернемося до теми виставки. Так на чому ж приїхав Дід Мороз?

– А Ви уважно розгляньте мою колекцію – а тут близько ста новорічних поштових листівок! - і побачите, що спершу він пішки або на лижах розносив дітям подарунки в мішку за плечима. Згодом, Діда Мороза почали зображувати на санях, запряжених ведмедем, оленем або конем. Потім це були вже трійки.  В роки війни він, зрозуміло, пересів на танк. У мирний час його постійним транспортом стають моторолер, автомобілі різних марок, паровоз і електровоз, криголам «Арктика», літаки, космічні ракети…

– Чим іще запам’ятався Вам той Дід Мороз, на зміну якому знову повертається Святий Миколай?

– Наприклад, тим, що писав новорічні привітання спершу олівцем, ручкою, потім сів за друкарську машинку, комп’ютер… А ще він любив музику, грав на різних інструментах, в тому числі й бандурі. Слухав патефон, радіоприймач «Спідола», дивився телевізор…

– Але ж Дід Мороз немислимий без Снігуроньки…

– Звісно. І на виставці її зображення теж присутнє. Втім, на мою думку, то інша історія. Для іншої виставки.

ххххх

Після розмови з Юрієм Тютюшкіним несподівано пригадалося, що Дід Мороз також є одним із героїв численних анекдотів. Але, то справді вже зовсім інша історія. Яку й дітям не завжди доречно переповідати.

 

Федір Шепель,

фото автора

Виставка новорічних листівок

Юрій Володимирович Тютюшкін презентував нову виставку: на цей раз - новорічних листівок.

Доставка питної води під час ремонту водогону

Для ремонту водогону частина міста, у тому числі поліклініка, на 3 дні була відключена від водопостачання. З метою забезпечення нормального функціонування закладу, міська влада організувала регулярну доставку питної води до поліклініки.  

Виставка старих фотографій

З нагоди двох свят – Дня медичного працівника та Всесвітнього дня донорів крові – в кропивницькій Дитячій міській поліклініці №1 відкрито незвичну фотовиставку. Її автором є працівник цього закладу та відомий далеко за межами обласного центру колекціонер Юрій Тютюшкін.

"У цій експозиції намагався відобразити основні етапи розвитку медицини в Кропивницькому аж від заснування фортеці Святої Єлисавети, – пояснює Юрій Володимирович, -– де серед військових і з’явилися перші лікарі та медичні установи. Звичайно, є тут і портрет відомої благодійниці Ганни Дмитрян. Відомо, що побудована на початку ХХ століття на її кошти лікарня Св. Анни й досі функціонує і є архітектурною прикрасою нашого міста".

Відвідувачі побачать також оригінальні фотографії  місцевих медичних сестер-жалібниць та лікарів часів Першої та Другої світових воєн.

Додамо, що широко представлені документи Зої Семенівни Тютюшкіної (тітки організатора виставки), котра не тільки все трудове життя віддала поліклініці заводу «Червона Зірка», але й була заслуженим донором крові.

 

В експозиції незвичної виставки є й книги з історії медицини краю, автори яких використовували колекції Юрія Тютюшкіна. Давні листи з подякою медикам краю. Поштові листівки на медичну тему. А ще – чисельні фото так би мовити «потенційних клієнтів медичних установ», зроблені сто і більше років тому. Розглядаючи їх, можна наочно уявити, як вони, позбувшись хвороб, робили променад Дворцовою чи Великою Перспективною, хизуючись перед оточенням своїми незвичними тепер зачісками, одягом, капелюшками…

"Виїзна амбулаторія" до Дня медичного працівника - 2018

З 75-річчям, колего!

Вітаємо з 75-річчям нашого ювіляра, завідувача хірургічним відділенням, ортопеда-травматолога, спеціаліста своєї справи, прекрасну людину і керівника Петра Олексійовича Янютіна!

Нехай всі Ваші починання успішно втілюються в життя, а людська повага і визнання завжди будуть з Вами!

Міцного здоров'я Вам, миру, благополуччя і добра!

Идеальный доктор (посміхніться!)

Идеальный доктор никогда не спит, не ест, не имеет выходных и не уходит в отпуск.

Он не ходит не только в отпуск, но даже в туалет. Он живёт в вашем мобильном телефоне и незамедлительно отвечает, стоит вам только о нём подумать.

В три часа ночи он бодр, весел, свеж и ни разу не пытается заснуть за два часа, пока вы рассказываете ему о приключившемся с вами запоре, — и плевать, что завтра ему на дежурство!

Если он и не живёт в вашей телефонной трубке, то безвылазно обитает в своём рабочем кабинете, когда бы вы туда ни пришли, включая выходные и праздничные дни. 

Доктор материализуется у вас на пороге через три минуты после того, как вы ему позвонили.

Кстати, если вы прорываетесь к нему в больницу, когда он дежурит, не забудьте: других пациентов у него нет и быть не может, он весь ваш и только ваш!

Идеальный доктор всегда знает, что именно у вас болит, на расстоянии, по одной фразе: «Доктор, когда я глубоко вдыхаю, то у меня под правой лопаткой…»

Идеальный доктор ставит безошибочный диагноз и никогда не назначает никаких неприятных (упаси боже, болезненных!) обследований. И самое главное: он знает, как всё вылечить одной волшебной таблеткой, за которой даже не надо идти в аптеку.

Если вы отдыхаете, то идеальный доктор непременно отдыхает где-то рядом и весь отпуск даёт советы о том, как вылечить застарелый ревматизм вашей бабушки, или слушает рассказы ваших друзей о том, как они рожали, как им оперировали геморрой и какая сволочь участковый врач работает в их районной поликлинике. Подобные беседы заменяют доктору сон, еду, купание в море и прогулки на свежем воздухе.

Идеальный доктор не имеет семьи и бытовых проблем, не устаёт, не нуждается ни в сне, ни в отдыхе, ни в добром слове, ни в благодарности.

То, что вы пришли к нему на приём, — ваш личный подвиг и само по себе уже является наградой для идеального доктора. 

Есть к чему стремиться, коллеги ...